- розбещений
- розпещений, розпущений
Лемківський Словничок . Андрій Бігуняк, Олександр Гойсак. 2007.
розбещений
Смотреть что такое "розбещений" в других словарях:
розбещений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбестити. 2) у знач. прикм. Морально зіпсований, з поганими, аморальними звичками. || Який виражає моральну зіпсованість. || у знач. ім. розбе/щений, ного, ч.; розбе/щена, ної, ж. Морально зіпсована людина. 3) … Український тлумачний словник
розбещений — 1 дієприкметник від: розбестити розбещений 2 прикметник морально зіпсований; недисциплінований … Орфографічний словник української мови
балуваний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до балувати. 2) прикм. Розбещений, вередливий … Український тлумачний словник
зіпсований — рідше зопсо/ваний, а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зіпсувати, зопсувати. || зіпсо/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який зіпсувався, став непридатним для використання, вживання. 3) у знач. прикм. Який змінився на гірше, погіршав. 4) … Український тлумачний словник
розбещеність — ності, ж. Абстр. ім. до розбещений 2), 3) … Український тлумачний словник
розбещено — Присл. до розбещений 2), 3) … Український тлумачний словник
розпаскуджений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розпаскудити. 2) у знач. прикм. Який розпаскудився, набув поганих нахилів, звичок; розбещений, зіпсований … Український тлумачний словник
розтлінний — а, е. Морально розкладений; розбещений. || Який сприяє моральному розкладові, призводить до розбещеності … Український тлумачний словник
скурвий — а, е. Розбещений. •• Ску/рвий син лайл. скурвай … Український тлумачний словник
аморальний — (позбавлений моралі; що суперечить моралі), неморальний, розпусний, розбещений; непохвальний, безчесний, безсовісний, безпринципний (про вчинок) … Словник синонімів української мови
